Понеділок, 2017-12-18, 7:38 PM
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2011 » Серпень » 8 » До питання самоосвіти
0:46 AM
До питання самоосвіти
Як відомо, вчитель є найважливішою складовою ефективного навчання учнів. A cучасний стан розвитку шкільної системи навчання, умови діяльності навчальних закладів вимагають змін пріоритетів у підготовці вчителів. Тому самоосвіта, як спосіб вдосконалення особистості, є чи не найголовнішим процесом у становленні професійної майстерності учителів, яка об”єднує досвід педагогічної діяльності, творчі та особистісні якості, професійні знання, навички та вміння.
 Проблема самоосвіти рано чи пізно постає перед кожним вчителем. Це залежить передусім від того, наскільки серйозно вчитель переймається процесом навчання учнів та наскільки глибоко усвідомлює ту чи іншу проблему, яка постає перед ним у процесі роботи. Здавалося б, молодий спеціаліст, який щойно отримав добру фахову університетську освіту і прекрасно знає свій предмет, гарно склав іспити з методики, педагогіки, психології, має усі можливості для досягнення чудових результатів у роботі. Але, пропрацювавши певний час у класах розуміє, що блискуче знання предмету та щира любов до дітей не приносять бажаних для вчителя результатів, а відтак і задоволення своєю роботою. Іншими словами, людина відчуває, що отриманої університетської освіти недостатньо. Ось як тільки приходить усвідомлення необхідності самоаналізу, відтак і починається шлях самовдосконалення, починається розуміння необхідності самоосвіти.

Зрозуміло, що читання фахових газет, журналів, спеціалізованої літератури, співпраця з колегами(участь у семінарах ,взаємовідвідування уроків, конструктивна критика),складання учительського портфоліо, відвідування курсів підвищення кваліфікації педпрацівників є невід’ємними та вагомими складовими самоосвіти. Вони спонукають до аналізу власної роботи ,перегляду своїх здобутків, викликають потребу самовдосконалюватися,розв’язуючи проблеми,які постають перед вчителем.

Проте,шукаючи відповіді на проблемні робочі питання,вчитель зіштовхується з тим, що насиченість інформативних джерел різноманітними матеріалами на сьогодні є такою великою,що людина може просто розгубитися ,а то й заплутатися в отриманій інформації.Тому виникає потреба організації певної системи самоосвіти.З чого можна було б розпочати роботу?

Для початку слід усвідомити, що не варто боятися проблем та помилок у роботі. Вони є реальністю в будь-якій сфері життя і, якби вони не існували, ми не помічали б своїх досягнень. Головне-це готовність та вміння їх виправляти та позбуватися. Для цього шляхом постійного процесу самооцінки, скрупульозного аналізу та обдумування необхідно чітко визначити напрями(розділи) своєї освти та проблеми у цих напрямках. Найзагальнішими розділами можна визначити наступні:

Предмет. У цьому розділі вчитель має дати відповідь на питання чи знає він сам досконало те явище (мовне, граматичне і т.п.),яке викликало проблему. Трапляється так, що інколи вчитель і сам недостатньо добре володіє на практиці тим чи іншим матеріалом. Наприклад, види інфінітивних конструкцій, різниця між would rather та had better,різноманітні кліше для написання офіційних листів, наприклад, листа-скарги і т.п..
Методика. Це розділ, який дає відповідь на запитання, чи не зроблено помилку в тому ЯК донесено матеріал до учнів. Наприклад, вивчаючи певний граматичний матеріал вчитель обмежується лише виконанням граматичних вправ, в той час, як варто було б активізувати його на рівні ситуативного мовлення і не лише по даній темі, а й по темах, що вивчалися раніше, що дасть змогу краще засвоїти граматичне явище.
Психологія. Аналізуючи проблему, обов’язково поставте питання ЧОМУ сприйнявся/не сприйнявся матеріал учнями. Наприклад, при підборці методу чи прийому роботи не було враховано вікові особливості учнів, або подача матеріалу проводилась не на потрібному для цього етапі уроку, або відсутня мотивація.
Такий класифікаційний аналіз дозволить вчителю чітко побачити прогалини та помилки в тій чи іншій сфері знань.

Наступний етап роботи-це етап підбору матеріалів. Розписавши розділи ,роз класифікувавши їх за категоріями можна розпочати пошук та відбір матеріалів з різних джерел. При цьому не зайвим буде розміщувати підібраний матеріал у відповідності з першочерговістю, можна вказати дату, причину вашого вибору.

Так мої перші спроби аналізу своїх невдач ("моїх претензій") схематично виглядали приблизно таким чином

 Де? Коли? Предмет (що?) Методика (як?) Психологія (чому?)
 10-В  Cond 0,1,2,3.
(знаю+ + + +)

 Вправи, Д.М.,М.М.,ситуації 5 урок,пояснила в кінці уроку-
Стомилися!!!
 Семінар 25.03  "Акваріум" Яка мета???


 
 9_А  can,may,might,could
SOS!!! Розберися сама!

 ситуативні малюнки, діалог 
 
Третій етап роботи –вивчення матеріалів. Сідаючи за комп’ютер чи дістаючи збірку фахових журналів, ще раз погляньте на ваші записи. Час від часу відкладайте свою роботу на певний період, щоб переглянути матеріали, видалити вже непотрібні, поповнити чи змінити щось.

Слід зазначити, що застосування подібного підходу до організації самоосвіти не має бути поурочним чи щоденним, адже проблеми та помилки в роботі виникають лише час від часу. Проте систематичність - обов’язкова. Більше того, з часом звикнувши до аналізу та класифікації за даною схемою, необхідність робити письмові нотатки відпаде. Ваш мозок знаходитиме причину проблеми автоматично.

Вчитель ,який має подібний підхід до своєї самоосвіти, зможе розвинути свою творчу майстерність, творчі здібності, набути вміння педагогічно, методично, психологічно доцільно організовувати свою професійну діяльність, здобуде можливість зменшити кількість проблем та полегшити роботу, а відтак отримати більшого задоволення від своєї праці.
Категорія: Вчителям | Переглядів: 1457 | Додав: оленка | Рейтинг: 0.0/0