8:48 PM Актуальні проблеми іншомовної освіти в Черкаській області та шляхи їх вирішення | |
Новий етап ознаменувався появою нових тенденцій в мовній освіті і суттєвим розвитком деяких старих. Які ці тенденції, чи є вони позитивними чи негативними? Як вони позначилися на розвитку мовної освіти? Спробуємо розглянути деякі з них. Перша тенденція - це посилення варіативності навчання іноземних мов. Варіативність забезпечує педагогічний плюралізм, можливість учням навчатися в різних типах загальноосвітніх установ і формувати різні траєкторії навчання іноземної мови. Тенденція посилення варіативності останнім часом добре проглядається на можливості використання різних НМК з іноземних мов, як вітчизняних, так і зарубіжних; різних методів і технологій навчання. Вчителі мають можливість вибирати засоби і технології навчання, шляхи підвищення професійного росту і кваліфікації. Друга тенденція - це розширення полікультурності та мовного плюралізму, які сприяють процесу безперервного розвитку мовної особистості. Важливим фактором зміни шкільного середовища стало розширення спектра іноземних мов як в цілому по області, так і в рамках однієї школи. В даний час в школах області вивчаються 4 іноземні мови: англійська, іспанська, німецька, французька. Всі ці мови вивчаються і як перші іноземні мови, і як другі. Ці мови є, безумовно, найбільш поширеними європейськими мовами. безумовно, є англійська, німецька, іспанська та французька. ……..Третьою тенденцією є розширення можливостей індивідуалізації процесу навчання іноземної мови. Індивідуалізація передбачає створення умов, в яких кожен учень повною мірою може проявити свої здібності і свою індивідуальність. Індивідуалізація пов’язана з диференціацією. Введення профілізації в новому шкільному стандарті спрямоване на індивідуалізацію процесу навчання. Індивідуалізація передбачає врахування інтересів, особистого досвіду учнів і забезпечення мотивації навчання. Вона включає такий елемент, як адресність навчання. Розробляються програми з іноземних мов для обдарованих дітей, для екстернату, надомного навчання для дітей-інвалідів, дистанційні програми для різноманітних категорій дітей. Індивідуалізація передбачає і використання різних технологій, які враховують вікові особливості учнів, їх здібності, інтереси і потреби. До них ми віднесемо запровадження та апробацію наступних технологій: • когнітивні (проектна діяльність, конференції, круглі столи, дискусії, концептуальні карти, розгляд та інтерпретація окремих випадків і ситуацій, вирішення проблем та ін..); • співпраця (драматизація, рольові ігри, графіті, інтерактивні бесіди, спільне складання оповідань та ін..); • контролюючі (тестування, щоденники, мовні портфелі, мовні конкурси та олімпіади тощо); • мультимедійні (аудіо-, відео-, комп’ютерні програми, інтернет-ресурси і т. д.); • здоров’язберігаючі. Розробка нових технологій, їх поєднання на уроках іноземної мови стали важливим напрямком у підвищенні якості вивчення іноземної мови. ……..Четвертою тенденцією є відкритість, яка передбачає доступність освіти, прозорість методів навчання і контролю. Нові формати атестацій в 9-х та 11-х класах з іноземних мов, ЗНО з іноземної мови змусили учнів та вчителів усвідомити важливість знайомства з критеріями оцінювання різних видів тестових завдань і вміннями їх застосовувати на практиці для оцінювання та самооцінювання. П’ята тенденція з’явилася не так давно і пов’язана з розвитком нової особистісно-діяльнісної парадигми освіти. Це - автономія. Від формату викладання ми перейшли до навчання. Не людину вчать, а людина вчиться. У новому стандарті звертається увага на важливість навчально-пізнавальної компетенції. Без розвитку автономії учнів неможлива успішна соціалізація випускників шкіл. Уміння самостійно працювати, використовуючи різні стратегії, і успішно вирішувати проблеми, пов’язані з вивченням іноземної мови, допоможуть учням розвинути академічні уміння і впоратися з вузівськими програмами. Саме тому приділяється велика увага розвитку таких технологій, як проектна технологія, таких прийомів навчання, як щоденники, мовні портфелі, які розвивають навички самоконтролю і корекції. Велика увага приділяється також формуванню та розвитку ресурсних центрів на базі округів і шкіл, що сприяють підвищенню рівня автономії учнів. Шоста тенденція - розширення інтернаціоналізації навчання. Інтернаціоналізація стимулює мобільність учнів, дає їм можливість навчатися не тільки в Україні, а й за кордоном та спілкуватися з носіями мови. При навчанні ми поєднуємо вітчизняні та зарубіжні підручники, адаптуючи останні до наших потреб. Зростає кількість учнів, які здали зарубіжні іспити різних рівнів. Інтернаціоналізація зачіпає і такий важливий момент, як виховання засобами іноземної мови. Іноземна мова надає великі можливості для розвитку таких якостей, як громадянськість, патріотизм, толерантність, емпатія та ін. Сьома тенденція пов’язана з розвитком інтегративності та комплексності, які забезпечують поліфункціональність і міжпредметність навчання. Профілізація навчання передбачає інтеграцію дисциплін, прийомів навчання. Можна констатувати, що з’явилася інтегрована модель навчання іноземної мови в школах. На рівні шкіл інтеграція була представлена об’єднанням різних моделей та різних програм навчання іноземної мови в рамках однієї школи. Сформовано єдиний освітній простір мовного поля, в якому іноземна мова виступає як інваріантна частина, а інші предмети як варіативні. Створення інтегрованого освітнього простору заклало основи профільного навчання і показало механізми успішного впровадження профільного навчання в старшу школу. Восьма тенденція - це збільшення числа шкіл, які використовують мультимедійні технології при навчанні іноземної мови. Даний факт серйозно і позитивно вплинув на зміну шкільного середовища в галузі іноземних мов. Практично у всіх школах при навчанні іноземної мови на уроках та в позакласній діяльності використовуються інформаційно-комунікаційні технології. Готуються нові профільні курси, які мають дистанційний характер оволодіння іноземної мови на більш високому рівні. Дев’ята тенденція - це зростаюча нагальна потреба шкіл у перейманні інноваційного досвіду у шкіл, що займаються експериментальною та інноваційною діяльністю. Створюються ресурсні центри, які здійснюють трансляцію досвіду та підвищення кваліфікації вчителів за наступними напрямками: • багатомовність і полікультурність в мовній освіті; • варіативність технологій навчання та вивчення іноземних мов; • міждисциплінарна основа допрофільної та профільної підготовки; • досвід моделювання ранньої мовної освіти; • сучасні проблеми комунікативно-орієнтованого контролю та моніторингу; • інтеграція основної та додаткової освіти. Вищеназвані тенденції в цілому плідно позначаються на розвитку мовної освіти в Черкаській області і дозволяють підвищити якість навчання іноземної мови, про що свідчать результати олімпіад для учнів 9-11-х класів і ДПА. У 2012-2013 навчальному році вперше в Україні вводиться вивчення іноземної мови з першого класу. Той факт, що в новій модернізованій школі іноземну мову пропонується вивчати з 1-го класу, є визнанням об’єктивно існуючого соціального інтересу до вивчення іноземних мов і підтвердженням важливості предмета для реалізації перспективних завдань різнобічного розвитку особистості. Вивчення іноземної мови в даному віці корисно всім дітям, незалежно від їх стартових здібностей, оскільки воно надає: • безумовно позитивний вплив на розвиток психічних функцій дитини: її пам’яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви; • стимулюючий вплив на загальні мовні здібності дитини. Раннє навчання іноземної мови дає великий практичний ефект у плані підвищення якості володіння в основній школі, а також відкриває можливості для навчання другої іноземної мови, необхідність володіння якою стає все більш очевидною. Раннє навчання іноземної мови важливо ще й тому, що від того, як іде навчання на початковому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом на наступних щаблях. Peкомендуємо звернути особливу увагу на кадрове забезпечення викладання іноземної мови у 1 класі: потрібно, щоб починав навчати дітей нового предмету спеціаліст з іноземної мови. Контролює викладання іноземної мови у початковій школі заступник директора, який контролює викладання іноземної мови взагалі, а не початкову школу. Слід враховувати різні підходи до викладання, різні методики, та й найчастіше це різні вчителі. Процес навчання іноземної мови у початковій школі організовується відповідно до мережі годин, визначених навчальним планом. Для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель, крім підручника, який використовує у своїй роботі, може залучати інші засоби, адаптуючи їх до умов навчання. Щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу, то воно повинно носити тільки вербальний характер («Дуже добре!», «Молодець!», «Супер!», «Клас!», «Спробуй, будь ласка, ще!»). Використання обладнання для оснащення кабінету іноземної мови в 2012-2013 навчальному році Ефективність засвоєння учнями навчального матеріалу багато в чому залежить від того, як організований і здійснюється навчально-виховний процес. Поряд з науково-обґрунтованою навчальною програмою курсу, оптимальною методикою проведення занять важливою є наявність відповідної сучасним тенденціям в освіті навчально-матеріальної бази, необхідних передових засобів навчання. Під НМБ розуміється, перш за все, предметний кабінет і його оснащення різними матеріальними засобами навчання, відповідними розвитку науки, техніки та педагогіки, а також вимогам документів Міністерства освіти і науки України. В сучасних умовах відбувається перебудова виробничого сектора, яка забезпечує матеріальні потреби школи, істотно змінюється змістовна основа підручників та навчальних посібників, вводяться в практику викладання принципово нові носії інформації (у першу чергу мультимедійні). Багато засобів та об’єктів матеріально-технічного забезпечення є взаємозамінними, оскільки їх використання покликане забезпечити не тільки викладання конкретних предметних тем, а й розвиток умінь і навичок учнів. З метою раціонального використання устаткування в кабінеті, підвищення якості викладання необхідно: - поєднання у викладанні новітніх інформаційних технологій та словесно-логічного, наочного способів передачі знань; - активізація застосування інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках. Комп’ютер повинен розглядатися як навчальний інструмент, що відкриває нові можливості для викладача і для учнів. Ідеальний варіант оптимізації навчання предмету: використання готових програмних продуктів при проведенні занять, тестування, дидактичних комп’ютерних середовищ і програмних комплексів, що містять довідники, навчальні та контролюючі блоки. - збереження накопиченого досвіду, зібраного методичного матеріалу, ілюстрацій і текстових збірок в електронному вигляді; - наявність підключення до Інтернету, що дозволить регулярно поповнювати власну колекцію цифрових ресурсів. При цьому представляється необхідним обов’язкове копіювання найбільш важливих матеріалів. За статистикою, середній термін життя сайту в Інтернеті не перевищує півтора-двох років, і виявлений один раз якісний ресурс через деякий час може виявитися недоступним. При наявності TV-тюнера можливо проводити запис телевізійних програм та їх кодування в формат, придатний для демонстрації на обладнанні, встановленому в кабінеті. - наявність внутрішньої мережі, в якій можуть бути виділені дві окремі папки (підрозділи): «Методичні матеріали» (надається тільки вчителям) і «Ресурси з іноземної мови» (відкрита для всіх, але з диференціацією можливостей: учні можуть відкривати і копіювати необхідні документи; вчителі володіють правом розміщувати й видаляти файли). - в календарно-тематичному плануванні необхідно вказувати використання навчального обладнання кабінету (використовувати комп’ютерні навчальні програми як допоміжний засіб при навчанні вимови, усного мовлення, читання, письма, при відпрацьовуванні граматичного матеріалу). | |
|